- віддалятися
- [в'ід:ал’а/тиес'а]
-л'а/йус'а, -л'а/йеіс':а, -л'а/йеіц':а, -л'а/йуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
віддалятися — я/юся, я/єшся і відда/люватися, ююся, юєшся, недок., віддали/тися, лю/ся, ли/шся, док. 1) Переміщатися на певну віддаль від кого , чого небудь. || Іти, відходити. || Послаблюватися, ставати менш чутним унаслідок збільшення віддалі (про звуки). 2) … Український тлумачний словник
віддалятися — віддалюватися, віддалитися (переміщатися на певну віддаль від кого / чого н.), відокремлюватися, відокремитися, посуватися, посунутися, даленіти; від їжджати, від їздити, від їхати (їдучи); відбігати, відбігти (бігцем); відлітати, відлетіти… … Словник синонімів української мови
віддалятися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
спливати — а/ю, а/єш, недок., сплисти/, спливу/, спливе/ш; мин. ч. сплив, сплила/, сплило/; і спливти/, ву/, ве/ш; мин. ч. сплив, спливла/, спливло/ і рідко спли/нути, ну, неш, док. 1) Пливучи, віддалятися, зникати з поля зору. || перен. Безслідно зникати,… … Український тлумачний словник
відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… … Український тлумачний словник
відбігати — I відб ігати одбі/гати, аю, аєш, док. Закінчити бігати, бути вже не в змозі бігати. II відбіг ати одбіга/ти, а/ю, а/єш, недок., відбі/гти, одбі/гти, іжу/, іжи/ш; мин. ч. відбі/г, ла, ло; док. 1) неперех. Бігом віддалятися від кого , чого небудь.… … Український тлумачний словник
відкочуватися — уюся, уєшся, недок., відкоти/тися, очу/ся, о/тишся, док. 1) Котячись, віддалятися вбік або назад від чого небудь. 2) перен. Відступати (про супротивника). || Віддалятися. 3) Текти назад (про хвилі). 4) Відгортатися (про закочені рукава, комір і т … Український тлумачний словник
відпливати — а/ю, а/єш, недок., відплисти/, иву/, иве/ш; мин. ч. відпли/в, лила/, лило/; мн. відплили/; відпливти/, иву/, иве/ш; мин. ч. відпли/в, вла/, вло/; мн. відпливли/; рідко відпли/нути, ну, неш, док. 1) Пливучи, віддалятися від кого , чого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
відриватися — I а/юся, а/єшся, недок., відірва/тися, ірву/ся, і/рве/шся, док. 1) Відділятися, відокремлюватися від цілого внаслідок поштовху або під дією власної ваги. 2) перен. Відходити, віддалятися від кого , чого небудь. || Стрімко підніматися з землі. ||… … Український тлумачний словник
тікати — I т ікати ає, недок., розм. Рівномірно, розмірено постукувати (перев. про годинник, годинниковий механізм). II тік ати а/ю, а/єш, недок. 1) Бігти, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. || перен. Швидко… … Український тлумачний словник